Ну скажи – хіба не фантастично,
Ну скажи – разве не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Что в этом хаосе дорог
Під суворим небом,
Под строгим небом,
Небом вічним,
Небом вечным,
Я тебе зустрів і не зберіг!
Я тебя встретил и не сберег!
Ти і я – це вічне, як і небо.
Ты и я – это вечно, как и небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Пока будут мерцать миры,
Буду я приходити до тебе,
Буду я приходить к тебе,
І до інших йтимуть
И к другим будешь идти
Як це все буденно!
Как это все обыденно!
Як це звично!
Как это обычно!
Скільки раз це бачила Земля!
Сколько раз это видела Земля!
Але ми з тобою...
Но мы с тобою...
Ми з тобою просто – ти і я...
Мы с тобою просто – ты и я...
Ну скажи – хіба це не печально,
Ну скажи – разве это не печально,
Що життя без гриму і прикрас
Что жизнь без грима и украшений
Розкидало штормом п'ятибальним
Разбросала штормом пятибалльным
Наші сни так само, як і нас
Наши сны так же как и нас.
Доля часто є несправедлива
Судьба часто несправедлива
Навіть тут, так само як і скрізь
Даже здесь, так же как и везде,
Якось буду я
Как-то буду я
– Ти будь щаслива
– Ты будь счастлива,
Нам з тобою більше не зійтись
Нам с тобою больше не сойтись!
Як це все буденно!
Как это все обыденно!
Як це звично!
Как это обычно!
Скільки раз це бачила Земля!
Сколько раз это видела Земля!
Але ми з тобою...
Но мы с тобою...
Ми з тобою просто – ти і я...
Мы с тобою просто – ты и я...
І тому для мене так трагічно
И поэтому для меня так трагично
Те, що ти чиясь, а не моя.
То, что ты чья-то, а не моя.
І тому для мене так трагічно
И поэтому для меня так трагично
Те, що ти чиясь, а не моя.
То, что ты чья-то, а не моя.