Коли вже палає від краю до краю,
Когда уже пылает от края до края,
То кожний тягар по собі вибирає,
То каждый бремя по себе выбирает,
І правда єдина скрізь все проступає
И правда единственная везде все проступает,
Неначе кров с під бинтів
Как кровь из-под бинтов.
Вони вимагають покори, чи смерті
Они требуют подчинения или смерти,
А ми не лягаємо, ми такі вперті,
А мы не ложимся, мы такие упрямые,
І ворог за горло тебе не тримає,
И враг за горло тебя не держит,
Бо ти того не захотів.
Потому что ты этого не захотел.
Тебе не злякати, тебе не зламати
Тебя не испугать, тебя не сломать,
Коли за спиною кохання і мати,
Когда за спиной любимая и мать,
Ти знов перед боєм напишеш додому
Ты снова перед боем напишешь домой,
Що в тебе все як завжди.
Что у тебя все как всегда.
І знову життя перемішано з біллю
И снова жизнь перемешана с болью,
І знову весь всесвіт – вогонь і вугілля.
И снова вся вселенная – огонь и уголь.
І знов ти як кригу, зламав свою втому,
И снова ты как лед, сломал свою усталость,
Та всіх закрив від біди.
И всех закрыл от беды.
Не треба вмирати, а треба повстати,
Не надо умирать, а надо восстать,
Тут око за око, і втрата за втрату,
Здесь глаз за глаз, и потеря за потерю,
І ворог даремно чекає, що ляжеш,
И враг зря ждет, что ляжешь,
Бо ти готовий щодня
Ведь ты готов ежедневно.
А може герої, або не герої...
А может, герои, или не герои...
Але у свободи є сила і зброя,
Но у свободы есть сила и оружие,
І серце приховане у камуфляжі
И сердце скрыто в камуфляже
Надійніше ніж броня.
Надежнее, чем броня.