Що тобі до моєї печалі?
Что тебе до моей печали?
Що тобі до моєї тривоги?
Что тебе до моей тревоги?
Тихі човни, що стоять на причалі
Тихие лодки, что стоят на причале,
І вода розбиває пороги
И вода разбивает пороги.
Що тобі до моєї любові?
Что тебе до моей любви?
Що тобі до цієї розлуки?
Что тебе до этой разлуки?
Якщо на місячному серпові
Если на лунным серпе
З'являються знаки, лунають звуки
Появляются знаки, раздаются звуки.
Я тримався твоєї тиші
Я держался твоей тишины,
Тримався за те, що було зі мною
Держался за то, что было со мной,
Але ніжність твоя така невтішна
Но нежность твоя такая безрадостная,
І сніги летять над твоєю зимою
И снега летят над твоей зимой,
І блукає світло твоїми устами
И блуждает свет твоими устами,
І твої сновидіння такі примарні
И твои сновидения такие призрачные,
І коли ти спиш безнадійно зникають
И когда ты спишь безнадежно исчезают
Північні птахи в золотому тумані
Северные птицы в золотом тумане.
Але на всьому буде лежати сніг
Но на всем будет лежать снег,
І скільки би я не говорив: Прощай
И сколько бы я ни говорил Прощай!
Вертатись до тебе все, що я справді міг
Возвращаться к тебе – все, что я по правде мог,
Щоб залишатися довше ніж зазвичай
Чтоб оставаться дольше, чем обычно.
І коли ти торкаєшся снів устами
И когда ты касаешься снов устами,
І коли в твоїх снах проростає втіха
И когда в твоих снах прорастает радость,
Темна вода під важкими мостами
Темная вода под тяжелыми мостами
Спиняється невагома і тиха
Останавливается, невесомая и тихая.
Тому що тобі до останніх трамваїв?
Поэтому что тебе до последних трамваев?
Що тобі до моїх освідчень?
Что тебе до моих признаний?
Це для нас із тобою
Это для нас с тобой
Так щемко триває
Так трогательно продолжается
Цей ніжний, безкінечний січень
Этот нежный, бесконечный январь.
І хай це тепло зринає і вироста
И пусть это тепло всплывает и вырастает,
І як би ти не любила свій перший сніг
И как бы ты не любила свой первый снег,
Я завжди буду лишати твої міста
Я всегда буду оставлять твои города,
Я завжди буду повертатися в них
Я всегда буду возвращаться в них.
Але на всьому буде лежати сніг
Но на всем будет лежать снег
І скільки би я не говорив: Прощай
И сколько бы я ни говорил: Прощай
Вертатись до тебе все, що я справді міг
Возвращаться к тебе – все, что я по правде мог,
Щоб залишатися довше ніж зазвичай
Чтоб оставаться дольше, чем обычно.