Дорогою до тебе я бачив черепах трьох -
По дороге к тебе я видел черепах трех -
Вони тримали місто на плечах.
Они держали город на плечах.
Першу, чорну, звали Недайбог.
Первую, черную, звали Недайбог.
Вона нічого не просила в неба,
Она ничего не просила у неба,
Робила все сама, робила, як для себе.
Делала все сама, делала, как для себя.
Бралася і впиралася, на зло не озиралася
Бралась и упиралась, назло не оглядывалась,
Попри те, попри це, робила все тому, що її пре
Несмотря на то, несмотря на это, делала все потому, что ее прёт.
Вона казала: дій! Лайно - це перегній.
Она говорила: Действуй! Дерьмо – это перегной.
І все трималося на ній.
И все держалось на ней.
Ти тільки уяви-но, другу звали Мрія
Ты только представь-ка, вторую звали Мечта,
Була вона, скажу тобі, в хорошім сенсі синя.
Была она, скажу тебе, в хорошем смысле синяя.
Вона казала: знаю, я - важка, але я мрію.
Она говорила: Знаю, я – тяжелая, но я мечтаю.
Дивлюся я на небо і надихаю дію.
Смотрю я на небо и вдохновляю действие,
Бо якщо не мріяти, навіщо ж тоді жити?
Ведь если не мечтать, зачем тогда жить?
Коли собі ти мариш, десь плаче сатана.
Когда ты мечтаешь, где-то плачет сатана. (1)
Я більша за слона, але я збираю квіти.
Я больше слона, но я собираю цветы.
Якщо це не весна, то що тоді весна?
Если это не весна, что тогда весна?!
Пам'ятай, де б не йшов, я рушаю, щоби повернутись знов.
Помни, где бы ни шел, я двигаюсь, чтобы вернуться вновь.
І міста, як мости. Я люблю цей світ, бо є у ньому ти.
И города как мосты. Я люблю этот мир, потому что в нем есть ты.
Ти, певно, здогадалася, як звали третю, білу.
Ты, вероятно, догадалась, как звали третью, белую.
Вона не посивіла, ні! Такого кольору буває
Она не поседела, нет! Такого цвета бывает
Тільки чиста сила. Що має крила і ними обіймає
Только чистая сила, что имеет крылья и ими обнимает
Усіх, кого кохає.
Всех, кого любит.
Любов'ю її звали. Ти, схоже, її знала,
Любовью ее звали. Ты, похоже, ее знала,
Були у неї діти, мовляла немовлям вона:
Были у нее дети, молвила младенцам она:
Не скінчиться війна, не буду вам брехати,
Не кончится война, не буду вам врать,
Правдою не налякати, пийте все до дна
Правдой не испугать, пейте все до дна,
Але зростайте сильними, побачите тоді
Но растите сильными, увидите тогда,
Як вороги злякаються і вдінуть бігуді
Как враги испугаются и наденут бигуди.
Хоч зійде сім потів, та не шкодуйте дров
Хоть сойдет семь потов, но не жалейте дров.
Якщо це не любов, то що тоді любов?
Если это не любовь, что тогда любовь?
Пам'ятай, де б не йшов, я рушаю, щоби повернутись знов.
Помни, где бы ни шел, я двигаюсь, чтобы вернуться вновь.
І міста, як мости. Я люблю цей світ, бо є у ньому ти.
И города как мосты. Я люблю этот мир, потому что в нем есть ты.