Du som bar meg niu vintre,
Ты та, кто носила девять зим меня,
svøpet i eit slør
Пеленала тканью,
spunni av liv og død.
Сотканной из жизни и смерти.
Ut av moders djupe kjød,
Из глубокого материнского чрева
inn i verdas grøne lød.
В зеленый мир,
Døy og bli født på ny.
Умри и возродись.